ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯК СКЛАДОВА ГУМАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ


DOI: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2026.38.22

Leonid CHUPRIY, Kateryna NASTOYASCHA

Анотація


Анотація. В статті здійснюється дослідження історичної пам’яті як складової гуманітарної безпеки української держави в умовах російської агресії. Підкреслюється, що історична пам’ять виступає важливим чинником формування національної самосвідомості. Зазначається, що усвідомлення власної культурно-історичної самобутності створює підґрунтя для політичної суб’єктності нації, легітимізації державного суверенітету й територіальної цілісності, а також стабільного функціонування інститутів влади. Акцентується увага на тому, що історична пам’ять є основою гуманітарної сфери суспільства, а захист гуманітарних чинників – мови, культури, освіти, історичної пам’яті є завданням гуманітарної безпеки в умовах російської агресії. Зазначається, що у сучасному науковому дискурсі історична пам’ять розглядається як складне багатовимірне соціокультурне явище, що відіграє ключову роль у формуванні колективної ідентичності. Зокрема, її трактують як систему домінантних уявлень про минуле, що функціонують у суспільній свідомості та впливають на соціальну поведінку. Водночас підкреслюється її динамічний характер: історична пам’ять постійно переосмислюється відповідно до актуальних суспільних потреб, адаптуючи минуле до викликів сучасності. Аналізуються шляхи формування історичної пам’яті, зокрема формуванню нового пантеону національних героїв – сучасних захисників України, які віддають життя за свободу, незалежність і майбутнє держави. Підкреслюється, що популяризація героїчних постатей через медіа, зокрема інтернет і телебачення, значно підсилює ефект формування історичної пам’яті. Зазначається, що перспективним і доступним інструментом є створення віртуальних пантеонів, які дозволяють зберігати й поширювати інформацію про героїчні сторінки історії. Вказується, що не менш важливими є традиційні форми – видання книг, альбомів, створення документальних і художніх фільмів, організація виставок. Так, експозиції, присвячені видатним українцям, популяризують їхній внесок у світову культуру та історію. Підкреслюється, що саме колективні уявлення про видатні постаті є важливим чинником становлення національної ідентичності, адже спільно визнане героїчне минуле забезпечує сталість і згуртованість суспільства.

Ключові слова


місця пам'яті гуманітарна безпека, російська агресія, національна ідентичність, національна безпека, пантеон українських героїв

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Anderson B. (2001). Uiavleni spilnoty. Mirkuvannia shchodo pokhodzhennia y poshyrennia natsionalizmu [Imagined communities. Considerations on the origin and spread of nationalism]. (Per. z anhl. V. Morozov). Kyiv: Krytyka. 271 p. (in Ukrainian).

Voityla K. (1991). Pidstavy etyky [Foundations of ethics]. Pytannia filosofii. №1. Рр. 29−60. (in Ukrainian).

Denysko L.M., Pylypenko S.H., Kulikova I.I. Pro perevidkryttia humanizmu [On the rediscovery of humanism]. URL: https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/2111/1851

Zdioruk S., Stepyko M. (2011). Pryoritety i perspektyvy humanitarnoi polityky Ukrainskoi Derzhavy [Priorities and prospects of the humanitarian policy of the Ukrainian State]. Stratehichni pryoritety. №2 (19). Рр. 37−49. (in Ukrainian).

Zernii Yu. (2008). Vzaiemozviazok istorychnoi pamiati ta natsionalnoi identychnostі [The relationship between historical memory and national identity]. Politychnyi menedzhment. № 5. Рр. 104−115. (in Ukrainian).

Zubchenko S.O. (2011). Kontseptualni zasady polityky humanitarnoi bezpeky ukrainskoi derzhavy v umovakh demokratychnykh peretvoren: avtoref. dys ... kand. polit. nauk [Conceptual principles of the policy of humanitarian security of the Ukrainian state in the conditions of democratic transformations: author's abstract. dis ... candidate of political sciences]. K.: B.v. 18 p. (in Ukrainian).

Kan Den Sik, Chuprii L.V. (2020). Komemoratyvni praktyky ta polityka pamiati yak chynnyky formuvannia natsionalnoi identychnosti [Commemorative practices and politics of memory as factors in the formation of national identity]. Politykus. Vypusk 3. Рр. 159−166. URL: http://politicus.od.ua/3_2020/26.pdf (in Ukrainian).

Rosiiany poshkodyly 1723 pamiatky kulturnoi spadshchyny ta 2524 obiekty kulturnoi infrastruktury postrazhdaly v Ukraini (2026) [Russians damaged 1723 monuments of cultural heritage and 2524 cultural infrastructure objects were damaged in Ukraine]. URL: https://mincult.gov.ua/news/rosiyany-poshkodyly-1723-pamyatky-kulturnoyi-spadshhyny-ta-2524-obyekty-kulturnoyi-infrastruktury-postrazhdaly-v-ukrayini/#:~:text=Станом%20на%20початок%20квітня%202026%20року%20через,пошкоджено%201723%20пам%27ятки%20культурної%20спадщини%20та%202524 (in Ukrainian).

Ruban Yu.H. (2009). Kontseptualni zasady humanitarnoho rozvytku Ukrainy: stratehichni priorytetyderzhavnoi polityky [Conceptual principles of humanitarian development of Ukraine: strategic priorities of state policy]. Stratehichni priorytety. №3(12). Рр. 5–9. (in Ukrainian).

Smit Entoni D. (1994). Natsionalna identychnist [National identity]. K.: Osnovy. 224 p. (in Ukrainian).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.